БУФЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до буфе́т. В залі станції біля невеличкої буфетної вітрини стояв.. залізничник і розглядав у вітрині різні страви (Сміл., Сашко, 1957, 89); // у знач. ім. буфе́тна, ної, ж., заст. Кімната, в якій готують закуски, напої, зберігають посуд. Капітан і його провідник зайшли до буфетної (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 266.