БУТІ́ТИ, бучу́, бути́ш, недок., діал. Глухо ревіти. Десь ревнула скотина, бугай бутить на все село (Мирний, III, 1954, 364).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 266.