Про УКРЛІТ.ORG

бусол

БУ́СОЛ, БУ́СЕЛ, сла, ч. Великий перелітний птах з довгим прямим дзьобом і довгими ногами; лелека. З низин летіли в село бусли (Коцюб., II, 1955, 16); Колись-то захотів [Каріювич], Щоб бусол на стовпі у нього жив (Рильський, II, 1956, 25); Бусел у своїм гнізді, як сторож вірний, калатас (Шер., Дорога.., 1957, 141).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 263.

вгору