БУРУ́ЛЬКА, и, ж. Льодинка, що утворилася при стіканні рідини і має форму загостреної донизу палички. Бурульки, що знай кругом бряжчали. Уже зовсім пообпадали (Гроб., І, 1957, 71); На вусиках у Чупринів-ського танули дрібненькі льодові бурульки (Грим., Сни.., 1950, 205); * У порівн. Серце Мишунине розтоплювалось, як крижана бурулька (Ю. Янов., II, 1954, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 261.