БУНТІВНИ́Й, а́, е́. Пройнятий бунтарством; бунтівницький. Ще й досі жандарми гасають по селах, виловлюючи його [Т. Шевченка] бунтівні вірші (Рибак, Помилка.., 1956, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 256.