Про УКРЛІТ.ORG

булькання

БУ́ЛЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́лькати і звуки, утворювані цією дією. З яру витікає світловодий крижаний ручай і з бульканням.. вливається в рукав (Донч., V, 1957, 15); Він чув шарудіння дощу в траві.., булькання гірського струмочка (Рибак, Що сталося.., 1947, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 255.

вгору