БУКОВИ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до букови́нці і Буковина. Вже синіми хмарами підпирали крайнебо буковинські верхи (Коцюб., II, 1955, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 252.