БУЖА́НИ, а́н, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я. У верхів’ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип’яті жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Іст. УРСР, І, 1953, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 250.