БУДО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до будува́ти. Вони минули будований княжий терем і перейшли пагорок (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 554); Наприкінці минулого століття повз Сновськ ..пройшла будована капіталістами Лібаво-Рєменська залізниця (Скл., Легенд. начдив, 1957, 4); Міць країни будованого комунізму ..надихає всіх справжніх поборників людяності, вселюдського щастя (Рад. Укр., 24.VII 1963, 1).

2. Не природний, штучний; збудований. [Пастух:] Вона ж [гора] таки будована, не справжня, і будівничі величезні гроші побрали за будівлю (Л. Укр., II, 1951, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 249.