Про УКРЛІТ.ORG

будник

БУ́ДНИК, а, ч.

1. діал. Сторож, будочник. Дорко визирає крізь вікно в ліс, бачить будника, як стоїть біля своєї хати (Мак., Вибр., 1954, 37).

2. заст. Робітник на поташному заводі, на буді.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 248.

вгору