Про УКРЛІТ.ORG

будка

БУ́ДКА, и, ж.

1. Невелика споруда для вартового, сторожа, взагалі для тимчасового перебування. Ось майнув блиск — се з вартової будки (Фр., X, 1954, 195); Мов із землі виріс новий прикордонний стовп і ряба, смугаста будка поста (Гончар, І, 1954, 3).

Суфле́рська бу́дка — приміщення на авансцені для суфлера.

2. Будиночок залізничного сторожа. Дедалі мені стає тепліше, я розумію окремі слова і вже помічаю залізну дорогу, будки. Чи не на станцію їдемо? (Коцюб., II, 1955, 269); Кожна залізнична будка — дзот, між будками ходять вартові (Шер., В партиз. загонах, 1947, 107).

3. Півкругле накриття на возі, вантажному автомобілі, човні і т. ін. Це [паланкін] швидше звичайні носилки з будкою на випадок дощу (Літ. газ., 29.IX 1959, 3).

4. заст. Простий екіпаж з верхом. Богиня сіла в просту будку, На передку сів Купидон (Котл., І, 1952, 217).

5. Невеличке крите приміщення для собаки; конура. Псу поставили будку на пагорбку (Грим., Син.., 1950, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 248.

вгору