БУДИНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до буди́нок. Простягались до неба.. димарі будинкові (Морд., І, 1958, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 247.