Про УКРЛІТ.ORG

брюнет

БРЮНЕ́Т, рідко БРУНЕ́Т, а, ч. Темноволосий, чорноволосий чоловік; чорнявий. Один із них був високий, плечистий брюнет, літ, може, тридцяти п’яти (Фр., VIII, 1952, 321); Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет, жагучий брюнет (Тют., Вир, 1960, 212); Середній на зріст [Митро Хведорович]! Кремезненький!.. Ні шатен, ні блондин, ні брунет… (Вишня, І, 1956, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 242.

вгору