БРЬО́ХНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Те саме, що брьо́хнути 1. Раптом я почув постріл, і один німець, що волочив мене за ногу, брьохнувся мертвий поруч мене (Ле, Мої листи, 1945, 127); Романюк важко брьохнувся, розпластався на кризі (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 121).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 244.