БРУСНИ́ЦЯ, і, ж.

1. бот. (Vaccinium vitis-idaea L.). Напівкущова вічнозелена рослина.

2. збірн. Ягоди цієї рослини. Був початок серпня; в тайзі достигали кедрові горіхи і визрівала червона брусниця (Донч., III, 1956, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 242.