БРУНЬКОЇ́Д, а, ч. Жучок сірого кольору з коротким хоботком і нерозвиненими крилами. Брунькоїд пошкоджує всі плодові породи, а також смородину та аерус (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 354).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 241.