БРОШУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Зшивати надруковані аркуші в книгу або брошуру. Сфальцьований аркуш не розсипається, і його зручно брошурувати (Гурток "Умілі руки..", 1955, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 240.