БРОНЬ, і, ж., рідко

1. Те саме, що броня́. — Що? Скласти бронь? Віддать? (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 67); Хоробрі серця моряків, Надійні — і бронь, і гармати (Гончар, Вибр., 1959, 230).

2. Те саме, що бро́ня 3. Студенти поки що можуть спати спокійно — у них бронь до закінчення університету (Гончар, Людина.., 1960, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 239.