БРИЛИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що брила́стий. Ущільнення особливо корисне, коли рілля брилиста і грудкувата (Колг. енц., II, 1956, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 236.