БРЕХА́ЧКА, и, ж., зневажл. Те саме, що бреху́н, бреху́нка. Паллант і сам був зла брехачка (Котл., І, 1952, 250).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 233.