БРЕЗЕ́НТОВИЙ, а, е. Прикм. до брезе́нт; // Зробл. з брезенту. Крізь брезентовий плащ в Михася намокла кожушина (Чорн., Потік.., 1956, 396); В зеленому кітелі, широкому плащі й брезентових чоботях, Петренко мало був схожий на генерала (Кучер, Чорноморці, 1956, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 232.