БРЕЗЕ́НТ, у, ч. Груба лляна водонепроникна тканина. Ідуть геодезисти з інструментом, На них плащі-дощовики з брезенту (Дор., Єдність, 1950, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 232.