БРА́ТТЯ, збірн., заст. Товариство, братія (в 1 знач.). — А що, браття! Чи не послухать нам цієї ради? — спитав Микола в своїх товаришів (Н.-Лев., II, 1956, 217); Славне товариство, любе-миле браття! Від душі тут хочу всіх вас привітать я! (Тич., II, 1957, 266).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 231.