БРАТОВА́, о́ї, ж. Дружина брата. Його жінка.. пішла до своєї братової (Кв.-Осн., II, 1956, 231); В Києві мла з родини тільки татка (потім над’їхала братова) (Л. Укр., V, 1956, 414).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 231.