БРАНДМЕ́ЙСТЕР, а, ч. Начальник пожежної команди. Пише професор заяви.. Навіть брандмейстер московський від нього заяву одержав (Еллан, І, 1958, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 226.