БРАКОРО́БСТВО, а, с., розм. Недоброякісна робота, яка призводить до браку. Не пропускали безкарно жодного випадку бракоробства. Висока якість стала законом у роботі механізаторів (Хлібороб Укр., 4, 1968, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 671.