БРАКОНЬЄ́РСТВО, а, с. Полювання в недозволених місцях або в заборонений час. Безробітний Семен мусив годувати онуків браконьєрством на ставу (Козл., Ю. Крук, 1957, 431).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 226.