БРАКОНЬЄ́Р, а, ч. Людина, що займається браконьєрством. Він, скромний браконьєр, уранці ятері Таємно витрусив (Рильський, Поеми, 1957, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 226.