БРАВА́ДА, и, ж. Удавана сміливість, хоробрість, удаване молодецтво. Секретар посміхається, і жодного почуття приреченості немає на його обличчі Немає й бравади (Ю Янов., IV, 1959, 250).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 225.