БОЧКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на бочку, товстий. Раптом двері в хаті наче бурею шарпонуло, і з сіней викотився бочкуватий чоловічок (Речм., Весн. грози, 1961, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 224.