БОЛО́ТЯНИЙ, а, е. Прикм. до боло́то 1. Чоловік з папкою ступав по риштуваннях так, як ходять по болотяних купиннях, щомиті пробуючи грунт під ногами (Руд., Остання шабля, 1959, 25); // Багатий на болота; заболочений. З болотяних плавнів, а Поліських лісів.. Ішов партизанський загін на прорив (Мур., Піонер. слово, 1951, 16); // Який росте, живе на болоті. Перед ними відкрилося невелике озеро, густо заросле болотяною травою (Мирний, IV, 1955, 12); Се був маленький болотяний пташок, які в нашій підгірській околиці показуються дуже рідко (Фр., III, 1950, 251); За другим плесом він.. обходить "вовчу пастку" — вікно, затягнуте болотяною кашкою і цвітом (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 215.