БОКСЕ́Р¹, а, ч. Спортсмен, що займається боксом (див. бокс¹). Українські боксери.. зайняли одне з провідних місць в СРСР (Спорт.., 1958, 18).

БОКСЕ́Р², а, ч., іст. Учасник повстання 1900-1901 рр. проти іноземних імперіалістів у Китаї.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 213.