БОКА́Л, а, ч. Шкляна або кришталева посудина для вина, схожа на чарку, але більша; келих. З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Дмит., Розлука, 1957, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 213.