БО́ЗНА-ЗВІДКИ, присл., розм., заст. Невідомо звідки. Бозна-звідки, мов з моря блакиті.., вигулькнули веселі дніпрові гори (Коцюб., III, 1956, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 212.