БОГОМО́ЛКА, и, ж., заст. Жін. до богомо́лець. — Сестра ж моя звісно богомолка (Мирний, V, 1955, 327).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 209.