БОГОМЕ́РЗЬКИЙ, а, е, заст. Нечестивий, безбожний. — В нашій церкві було багато негідних слов’янських книг, різних нот.., навіть богомерзькі записки (Скл., Карпати, II, 1954, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 209.