БОГДИХА́Н, а, ч., заст. Китайський імператор. Обрядова церемоніальна музика [в Китаї] особливо була поширена в палацах богдиханів та храмах феодалів (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 208.