Про УКРЛІТ.ORG

богатир

БОГАТИ́Р, я́, ч. 1 Оспіваний у народній творчості герой, хоробрий воїн — людина-велетень з надзвичайною силою і відвагою. Нерідко образ Леніна набирає поетичних рис легендарного богатиря і героя (Вісник АН, 11, 1957, 52); * Образно. Змужнів богатир наш Могутній Донбас (Укр.. думи.., 1955, 543); * У порівн. Сагайда з’явився в роті на коні, як богатир десь із Київської Русі: на баскому коні, у блискучій збруї (Гончар, І, 1954, 62).

2. перен. Про дужу, кремезну, працьовиту, відважну людину. За столом чотири сини.. Всі змужнілі, на порі. Як один — богатирі! (Шпак, Вибр., 1952, 75); // Про велику, могутню тварину, рослину і т. ін. В славі наш могутній богатир — срібний бук (Воронько, Три покоління, 1950, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 208.

вгору