БЛЮДОЛИ́З, а, ч., зневажл. Той, хто догоджає кому-небудь, підлабузнюється заради власної вигоди; підлабузник. Так от де рай [у палаці царя]! уже нащо Золотом облиті Блюдолизи (Шевч., І, 1951, 247); Царські блюдолизи намагалися паралізувати.. роботу таких геніальних умів, як Ползунов, Попов, Мічурін (Рильський, III, 1955, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 204.