БЛИСКАВИ́ЧНО. Присл. до блискави́чний 2. Події розгорнулися блискавично (Собко, Стадіон, 1954, 250).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 199.