БЛАКИТНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до блаки́тний. І рій дітей привітненький На той горбок Несе вінок З фіалочок блакитненьких (Гл., Вибр., 1957, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 196.