БЛАГОГОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., книжн. Відчувати благоговіння, побожно схилятися перед ким-, чим-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 192.