БЛАГОВІ́РНА, ної, ж., жарт. Дружина, жінка. — Уже… защебетала, — милуючись дружиною, ..добродушно промовив Горбатюк. Потім звернувся до Турбая. — Оце ж і є моя благовірна (Руд., Остання шабля, 1959, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 191.