Про УКРЛІТ.ORG

битися

БИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся; наказ. сп. би́йся; недок.

1. з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. І довгі коси в реп’яхах О поли бились в ковтунах (Шевч., І, 1951, 361); В шибку билась здорова муха (Коцюб., І, 1955, 310); Він бився головою об стіл (Дмит., Розлука, 1957, 143); * Образно. Тонкий виразний крик дочки зливався з охриплим лементом, матері, розходився по хаті, бився об стіни, слався по долівці… (Мирний, III, 1954, 19); // Хлюпатися, плескати. Високі білі гребені бились об дошки, підскакували вгору (Н.-Лев. II, 1956, 234); Шелестіли і бились під кручею хвилі (Перв., II, 1948, 85).

2. Удаватися до бійки, бити кого-небудь. Як сп’янчиться [коваль], то.. зараз битись! (Вовчок, І, 1955, 34); Стоїть [хлопець].. та думав своїм дитячим розумом: — Чого він [батько] б’ється, проклятий? Що я йому зробив? (Коцюб., І, 1955, 439); // Бити один одного. — Паробоцтво [парубоцтво], ходіте биться! Чи бороться..! (Шевч., II, 1953, 80); І почали [горобці] битися. Та так б’ються, та так скубуться.., аж пір’я з них летить (Л. Укр., III, 1952, 480); // Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). Бичок, наставляв круто лоб, хотів, видно, битись (Мирний, IV, 1955, 11).

◊ Ще (й) чорти́ навкула́чки не би́лися (не б’ю́ться) — дуже рана. Йонька прокинувся, ще й чорти навкулачки не билися (Тют., Вир, 1964, 223); — І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще чорти навкулачки не билися! (Стельмах, І, 1962, 99).

3. Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось. За городом Келебердою Овраменко а туркою б’ється (Укр.. думи.., 1955, 19); Б’ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває (Вовчок, І, 1955, 333); — Закріпи перемогу! — ми чули в бою. Коли бились за землю священну свою (Нагн., Пісня.., 1949, 13).

4. над чим і без додатка, перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль, добиваючись чого-небудь або переборюючи якісь труднощі. Усюди старається [Настя], б’ється, достає.., чого мужикові хотілось (Кв.-Осн., II, 1956,24); Хотілось, щоб переклади вийшли найкращими, і я бився над трудними місцями, часом надаремне (Коцюб., III, 1956, 386); Хлопці все ще билися в садку над ракетопланом (Гончар, II, 1954, 54); // з чим. Намагатися подолати, перебороти що-небудь, не піддаватися чомусь. — Бився, бився з нуждою, кинув кожухи, почав чоботи шить (Н.-Лев., І, 1956, 60); // Жити в злиднях, сяк-так перебиватися. — Бач, доню, — було мати каже, — яка наша доля! Цілий вік б’ємось, працюємо, та не свої, чужі скрині сповняємо, не себе, чужих людей зодягаємо (Барв., Опов.., 1902, 232); Хоч як він б’ється на своїх чотирьох десятинках, хоч як переривається, а в справжні господарі ніяк не може вискочити (Стельмах, І, 1962, 567).

◊ Би́тися як го́рлиця (як пта́шка) — гірко тужити, побиватися. Ой п’є Овраменко, ой п’є молоденький. Його мати та старенькая Як горлиця б’ється (Укр.. думи.., 1955, 18); Би́тися як ри́ба об лід — жити в нужді, переборюючи злидні, нестатки. — Як живеш недоїдаючи щодня та б’єшся як риба об лід, заробляючи, то не будеш веселий (Гр., І, 1963, 351); Нас семеро було в батька Микити, і бився він з нами як риба об лід (Кучер, Дорога.., 1958, 45).

5. Розбиватися на шматки. Нехай горшки б’ються — на гончарову голову (Номис, 1864, № 3140).

6. З силою вириватися назовні, бити струменем (про рідину, повітря і т. ін.). бурхливо витікати. Б’ється глибоке джерельце — чисте, як материні сльози (Мур., Бук. повість, 1959, 122); Тут бились водограї поруч димних домен (Тер., Ужинок, 1946, 47).

7. Сильно трястися, кидатися, метатися. Що вже плакала та билась сердешна Оксана, так і міри нема! (Кв.-Осн., II, 1956, 461); Ридала, билася [генеральша]… нечистую Огненную сльозу лила (Шевч., II, 1953, 223); Панна Анеля в істериці б’ється, читаючи лист (Коцюб., II, 1955, 267); В передній тачанці везуть Килигея. Він з самого вечора б’ється в жару, сорочку подер на собі, хрипить (Гончар, II, 1959, 86); * Образно. В той час, коли перемога соціалізму відкрила перед трудящими СРСР перспективи нових величних перемог, капіталістичний світ бився в тенетах нерозв’язних протиріч (Жовт., 4, 1956, 60); // Пручатися. Дівчатко голосно плакало і билося в дужих руках (Донч., III, 1956, 16); // Ворушитися (про дитину в утробі матері). Вона була вже матір’ю, чула, що щось коїться з нею, щось б’ється під її серцем… (Мирний, I, 1954, 63); — Ще не б’ється? — усміхнулася Юля, вказуючи очима на Орисин живіт (Тют., Вир, 1964, 456); // Тріпотіти крилами (про птахів). Побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці рябопері.. зграєю в’ються, б’ються, кружляють над його узголов’ячком (Вовчок, I, 1955, 297); — Щоб у ній [симфонії] жита шуміли в росах. Жайворонок бився в вишині (Шпорта, Мужність, 1951, 13); * Образно. Схвильовані почуття, наче окрилені, билися в душі (Рибак, Зброя.., 1943, 129).

8. Ритмічно рухатися, пульсувати. Немає з ким полюбитись. Серцем поділитись… Серце моє!.. Тяжко тобі битись Одинокому (Шевч., І, 1951, 237); Поки б’ється в жилах кров, із небуттям у вічнім герці, нас все вперед веде любов! (Сос., II, 1958, 156); Ничипір намацав пульс. Ледь-ледь билася під пальцями маленька жилка (Руд., Остання шабля, 1959, 557); * Образно. З кожним кроком почувалось, як б’ється потужний пульс майбутньої будови (Дмит., Розлука, 1957, 189).

◊ Би́тися навби́тки див. навби́тки; Би́тися об (у) закла́д див. за́клад.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 170.

вгору