БИНТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бинт. Ще в лікарні, коли лежав [Філька] з бинтовою пов’язкою, не спав ночами (Шиян, Баланда, 1957, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 166.