БЕ́СІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до бе́сі́дник 1. Моя бесідниця часто торкала мене за плече (Л. Укр., III, 1952, 598).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 162.