БЕРЕСТИ́НА, и, ж. Берестове дерево; берест. Дрючки держали з берестини (Котл., І, 1952, 238); В очеретах бугай реве. На берестині ворон крюка (Щог., Поезії, 1958, 302).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 160.