БЕ́РЕЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до бе́режний; дбайливість. Така стара та непоказна, а подушками, ще й не малими, мов тими куклами, грається. Підкида їх угору, перебиває на руках і, пухкі та м’які, бережно складає одна на одну (Мирний, III, 1954, 306).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 159.