БЕРЕЖНЯ́К, а́, ч. Прибережна рослинність. Течія прибила човен до плаву, під густий бережняк (Мушк., Серце.., 1962, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 159.