БЕРДИ́Ш, а́, ч. Старовинна зброя — сокира з лезом видовжено-півкруглої форми, насаджена на довгий держак. [Князь:] Путяту вчастував один із твоїх людей почерез тім’я бердишем (Фр., IX, 1952, 305); Зоветься бердишем.. зброя. Тепер уже в військах не вживана до бою (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 273); Стрільці з бердишами та нагаями протурювали геть усіх цікавих (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 518).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 158.